Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обковувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
кувати — I кую/, кує/ш, недок., перех. 1) також без додатка. Б ючи молотом по металу (перев. розжареному) або натискаючи пресом, надавати йому потрібної форми. || Обробляючи метал молотом або пресом, виготовляти що небудь; виковувати (у 1 знач.). 2)… … Український тлумачний словник
обклепувати — ую, уєш, недок., обклепа/ти, обклепа/ю, обклепа/єш і обкле/плю, обкле/плеш; мн. обклепа/ють і обкле/плють; док., перех. Те саме, що обковувати 1) … Український тлумачний словник
обковування — я, с. Дія за знач. обковувати … Український тлумачний словник
обкувати — I див. обковувати. II ує/, док., перех., розм., рідко. Покувати навколо чого небудь (про зозулю) … Український тлумачний словник
обкути — див. обковувати … Український тлумачний словник
оклепувати — ую, уєш, недок., оклепа/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Те саме, що обковувати 1). 2) перен., розм.Зводити наклеп на кого небудь … Український тлумачний словник
оковувати — ую, уєш, недок., окува/ти, рідко оку/ти, ую/, ує/ш, док., перех. Те саме, що обковувати 1), 2), 5) … Український тлумачний словник
сковувати — ую, уєш, недок., скува/ти, скую/, скує/ш, док., перех. 1) Виготовляти куванням, виковувати. || рідко. Те саме, що обковувати 1). || перен. Наполегливо, докладаючи великих зусиль, створювати що небудь досконале, стійке міцне. 2) Надівати,… … Український тлумачний словник
